Рейтинги, індекси, бази даних наукової літератури і сервіси для науковців. Де і чому втрачає український вчений і як покращити показники української науки.

Шановні колеги!

Науковий семінар «Актуальні проблеми сучасної біохімії» Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна.

10 лютого 2015 р. (вівторок) о 10-30 на засіданні семінару в Актовій залі Інституту відбудеться доповідь к.б.н, с.н.с. відділу сигнальних систем клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України Тихонкової Ірини «Рейтинги, індекси, бази даних наукової літератури і сервіси для науковців. Де і чому втрачає український вчений і як покращити показники української науки».

Напевно, більшість з назв баз даних та сервісів, які винесені до підтеми доповіді, хоч раз чув кожен науковець, але належним їхнім використанням може похвалитися лише невелика частина. Досі багато українських вчених мають кілька профілів у Scopus з розпорошеними даними з кількості публікацій та цитувань, проте, процедура об’єднання даних нескладна і не відбере багато часу. З іншого боку, іноземний вчений, який, можливо, шукає саме по цій базі партнерів для спільних досліджень міг би більш точно оцінити можливості (ознайомитись зі здобутками) майбутнього колеги.

Напевно, більшість з назв баз даних та сервісів, які винесені до підтеми доповіді, хоч раз чув кожен науковець, але належним їхнім використанням може похвалитися лише невелика частина. Досі багато українських вчених мають кілька профілів у Scopus з розпорошеними даними з кількості публікацій та цитувань, проте, процедура об’єднання даних нескладна і не відбере багато часу. З іншого боку, іноземний вчений, який, можливо, шукає саме по цій базі партнерів для спільних досліджень міг би більш точно оцінити можливості (ознайомитись зі здобутками) майбутнього колеги.

Можливості наукометричних та реферативних баз даних для наукової періодики. Чому так небагато українських видань проіндексовано? Що і як робити, щоб збільшити представництво українських видань і чи варто цим займатися?

Формула розрахунку імпакт фактору журналу досить проста: частка від кількості цитувань у певному році, які отримали статті опубліковані за минулий (визначений) проміжок часу (2–10 років) до загальної кількості статей опублікованих у період, що аналізується. Проте, існує декілька «підводних каменів», на які треба зважати, використовуючи і інтерпретуючи даний показник.

  • Як ознайомити наукову спільноту зі своїми науковими здобутками, якщо вони не були надруковані в Nature або Science?
  • Як краще архівувати наукову літературу за Вашою тематикою, щоб її було зручно використовувати в роботі та при підготовці публікацій?
  • Що таке doi? Які додаткові можливості, крім постійного гіперпосилання дає doi науковцю та науковому виданню?
  • Як вченому, який плідно працював в різних установах гідно представити його науковий доробок?

Означені питання будуть висвітлені на семінарі. Цей захід може бути корисним науковцям, членам редакційних колегій та редакцій наукових видань, співробітникам відділів інформації, аспірантам та студентам.